Часто в описі змісту тренінгових програм ми бачимо, що на тренінгу буде використовуватися модерація. Чи так це насправді? Які техніки при цьому застосовуються, чи під «модерацією» мається на увазі лише фіксація висловлювань групи на фліпчарті? Що таке модерація і в чому її відмінності від фасилітації — ми розглянемо на нашому майстер-класі.
Поставте крапку там, де Ви вважаєте, що зараз перебуваєте.
Модерація сайту, модерація висловлювань і навіть модерація кохання — такі варіанти Ви знайдете в інтернеті за запитом цього поняття. Термін «модерація» походить від італійського moderare, що означає «пом’якшення», «стримування», «помірність». Модератором називають не лише ведучого мітингу, а й редактора рубрики на телебаченні та радіо, а також ведучого форумів на сайті. У Ватикані модератором була особа, яка вказувала на найсуттєвіші моменти у виступах Папи. Також відомо, що термін «адвокат диявола» теж має певний стосунок до процесу модерації. Коли священника посвячували в новий сан, йому належав не лише захисник, який розповідав про його добрі справи перед Богом, а й «адвокат диявола», який також був священником, але розповідав про те, чому цей послушник не гідний нового звання. А модератор фіксував процес церковного мітингу й надавав рівний час для виступів обом сторонам.
Модерація, яка використовується під час проведення регулювальних і проєктних мітингів та семінарів, має певну схожість із модерацією сайту. Модерація сайту — це відстеження дотримання правил обговорення тем на форумі, встановлених власником сайту. У цьому і полягає схожість. Відмінність же в тому, що модератор форуму може заблокувати учасника обговорення, якщо той не дотримується встановлених правил. У бізнес-модерації ведучий несе відповідальність за процес і організаційний результат мітингу, а група — за зміст. Так, якщо під час фіксації відповідей на запитання деякі учасники у жартівливій формі дають відповіді, модератор усе одно записує будь-які висловлювання. Скажете, що мітинг пішов не в тому напрямку? Навпаки: група, бачачи, що фіксується все, дуже швидко, навіть без стандартних закликів, повертається в потрібне русло.

Техніки та методи модерації в Україну привезла компанія Team Training International (штаб-квартира у Відні з 1972 року) в особі дочірнього підприємства «Тім Трейнінг Україна» у 1992 році. Відтоді в тому чи іншому форматі окремі техніки трапляються на ринку України.
Отже, модерація — це: а) сукупність технік і методів організації взаємодії в групі з метою ухвалення рішень; б) спосіб системного, структурованого проведення наради (семінару) з прозорими методами задля ефективної підготовки, проведення та підбиття підсумків зустрічі. Мета проведення модерації — якомога повніше залучення всіх учасників до робочого процесу та розроблення плану дій щодо обговорюваної проблеми.
Часто учасники запитують, у чому ж відмінність модерації від фасилітації. Фасилітація (від англ. to facilitate — полегшувати, сприяти, допомагати) — це процес, у межах якого ведучий сприяє встановленню в групі конструктивної взаємодії та комунікації. Відмінність фасилітації від модерації полягає в тому, що фасилітатор, як правило, не планує структуру процесу взаємодії учасників, а більшою мірою реагує на перебіг дискусії. Наприклад, через постановку запитань, реагування на кожне висловлювання, контроль часу виступів. Якщо фасилітатор орієнтований передусім на власні навички взаємодії з групою, то модератор, окрім цього, планує сценарій процесу модерації, під час проведення якого використовує техніки й методи, що дозволяють групі дійти до рішення та чіткого плану дій. «Чистий» процес модерації використовується лише в проєктних мітингах і прописується в робочій структурі модерації.
Подібно до вистави, модератор складає сценарій, який охоплює етапи від постановки проблеми до конкретного переліку заходів. Він включає:
Структура робочого процесу залежить від типу мітингу — проєктний чи регулювальний, від робочих завдань і бажаного результату.
— це зібрання експертів і компетентних фахівців (середня кількість — 7 осіб) з метою збору ідей, розроблення проєктів, опрацювання пропозицій, підготовки альтернатив і рішень, планів, розгляду та розроблення підходів до вирішення проблем. Відмінними ознаками процесу роботи проєктної групи є рівноправність учасників і повна відсутність ієрархії.
Досить поширеною помилкою керівників є прагнення отримати ідеї співробітників на загальному регулювальному (регулярному) мітингу.
— це зібрання всіх (без винятку) працівників компанії в межах необхідного рівня управління з метою донесення інформації про результати діяльності організації, її завдання та ухвалені рішення. Відмінними ознаками такого мітингу є статус, ієрархія та розподіл ролей (влади) відповідно до структури компанії.
Отже, у чому ж полягає відмінність застосування технік і методів модерації в проєктній групі та тренінг-семінарі? Прошу:
Отже, Ви, ймовірно, визначили, що техніки модерації є лише одним з елементів процесу модерації. Але які саме вони бувають і в чому їхня особливість? Приступімо.
— попри загальне відчуття відомості цього методу, важливо пам’ятати: після збирання ідей, переходячи до стадії аналізу, необхідно мати заздалегідь підготовлені критерії для їх оцінювання, а не формувати їх разом із групою. Також зазначу різновиди цього методу: подвійний прямий, зворотний прямий, круговий, за принципом «635».
— слугує для збирання та сортування тем, ідей, проблемних пунктів або варіантів рішень. Цей метод рекомендується використовувати в ситуаціях, коли розглядаються спірні теми. Опитування з використанням карток також є необхідним тоді, коли в групі недостатньо відкриті стосунки, а учасники стримані або мало знайомі між собою.
— планування необхідних дій у межах проєкту, де від «стовбура дерева» розходяться «корені», або від основної мети відходять завдання, а також необхідні ресурси й дії у вигляді «відгалужень».
— аналіз причин і наслідків існування основної проблеми. Приклад візуалізації:
— огляд думок учасників, наприклад, під час аналізу «проблемного поля».
— метод вибору за допомогою голосування. Застосовується тоді, коли за наявності багатьох альтернатив необхідно зробити вибір або визначити ставлення експертної групи до обговорюваних варіантів. Як варіант, може використовуватися після мозкового штурму, щоб відібрати ідеї, з якими варто працювати далі.
Які питання потребують негайного вирішення?
— порівняння або розставлення пріоритетів. Наприклад, порівняння власної продукції та продукції конкурентів за осями «ціна — якість» або той варіант, який Ви заповнювали на початку статті.
Як уже зазначалося в описі відмінностей між проведенням мітингу та тренінгу-семінару, стиль роботи ведучого з учасниками суттєво відрізняється. Зупинюся лише на кількох важливих моментах. Отже, модератор
Те, що не вирішує проблем, не варте ані уваги, ані часу. Тоді які ж проблеми та складнощі здатен вирішувати правильно вибудуваний процес модерації?

Схожість із коучингом полягає ще й у тому, що модератору бажано не розбиратися глибоко в темі обговорення, що дозволяє йому залишатися більш об’єктивним. Так, коли в компанії Team Training International, яка об’єднує відомих тренерів практично з усіх великих країн світу, виникла потреба в розробленні стратегії розвитку, був запрошений незалежний модератор, який допомагав тренерам і менеджерам дійти спільного рішення (що вже казати про мітинги чи збори всередині компаній, які не займаються консалтингом?). Під час підготовки до процесу модерації ведучому важливо зібрати необхідну інформацію та спільно із замовником визначити ключові запитання, виходячи з яких будуватиметься сам процес, а зрештою — і результат мітингу.
відкрийте першу сторінку цієї статті й поставте крапку там, де Ви перебуваєте вже на цей момент. Рівень знань має суттєво зрости. Тепер справа за малим — спробувати на практиці й поставити крапку не лише вище, а й правіше…